Говорять, що шукати логіку в футболі марно. Одначе, так говорять ті, кому лінь аналізувати. Це підтвердив і один з найдосвідченіших українських тренерів В’ячеслав Грозний.
Читайте ексклюзивне інтерв’ю для Sportnews.com.ua
Про розмову за підсумками сезону 2022/2023 ми домовилися з В’ячеславом Вікторовичем заздалегідь. Тож, фахівець видав на-гора стільки інформації, що довелося практично весь час слухати й інтерв’ю з ним перетворилося у фактично монолог.
Сьогодні до уваги читачів Sportnews.com.ua друга частина об’ємного, аналітичного інтерв’ю В’ячеслава Грозного. В ній наш експерт зупинився на розборі ситуації зі звільненням Йовічевича з «Шахтаря», пройшовся по молодим даруванням «Динамо», назвав причину регресу «Дніпра-1» в кінцівці минулого чемпіонату й не лише.
З першою частиною ви можете ознайомитися за посиланням.
«Зважаючи на ту ситуацію, яка була в «Шахтарі» на початку сезону, Йовічевич витиснув максимум»
– Найголовніше питання, на яке я навіть сам для себе не знайшов відповіді за підсумками сезону 2022/2023 років, навіщо «Шахтар» вирішив звільнити Ігоря Йовічевича? Якесь дуже дивне рішення.
Відповідь на нього знають лише люди зі структури «Шахтаря», але публічно вони нічого не скажуть. По-людськи з Йовічевичем негарно вчинили. Він хоч і хорват, але патріот України. Він українську мову знає краще, ніж деякі українці. В нього великий досвід роботи в нашому футболі – за плечима робота в «Карпатах» і «Дніпрі-1».
Зважаючи на ту ситуацію, яка була в «Шахтарі» на початку сезону та й протягом нього, Йовічевич витиснув максимум. Він здобув чемпіонство. «Шахтар» дуже пристойно зіграв у Лізі чемпіонів, особливо з огляду на те, які були суперники – «Реал», «Лейпциг», «Селтік». Так, потім був розгром від «Феєнорду», але.
Впевнений, що рішення звільнити Йовічевича було не рішенням Ріната Ахметова. Йому наговорили, нашептали збоку. Якусь інформацію подали не зовсім коректно. Можливо, агенти, яким не подобалися рішення хорвата стосовно їхніх клієнтів-футболістів. Хто зна, але я чомусь упевнений, що у справі звільнення Йовічевича не все так просто.
«В «Динамо» є щонайменше шість перспективних молодих гравців, які мають всі шанси в новому сезоні стати стабільними гравцями основи»
– Хотілося б поговорити окремо про молодь «Динамо». Багато хто її критикує, але, як я вже казав, молодь не може давати результат відразу, тут і зараз. Ні.
Так от, я би звернув увагу на захисника Максима Дячука. Йому лишень 19 років. Антона Царенка, який вже виходив не раз грати у Прем’єр-лізі. Антона Боля та Владислава Ваната. Останній попри молодий вік вже викликається до національної збірної. Це про багато говорить. Ще є Назар Волошин.
Ці шість гравців, я впевнений, виростуть у пристойних майстрів. Просто вболівальникам «Динамо», які вимагають від клубу лише золота, потрібно набратися терпіння. В «Динамо» є щонайменше шість перспективних молодих гравців, які мають всі шанси в новому сезоні стати стабільними гравцями основи.
От покажіть мені такого спеціаліста, який після перших поєдинків Іллі Забарного сказав, що він так швидко доросте до основи й більш того, поїде грати до англійської Прем’єр-ліги. Саме грати, а не штани на лаві протирати. Знаєте такого спеціаліста? Я ні.
«У весняній частині чемпіонату «Дніпро-1» поплив. Вони програли і «Динамо», і «Шахтарю», і «Ворсклі». То хто їм винен?»
– Багато в минулому сезоні змусив про себе говорити «Дніпро-1». У команди Олександра Кучера дійсно були дуже хороші шанси на золоті нагороди, але на відміну від літньо-осінньої частини УПЛ, де команда відіграла шикарно, у весняній частині «Дніпро-1» поплив. Вони програли і «Динамо», і «Шахтарю», і «Ворсклі». То хто їм винен?
Дніпряни розгубили очки в ключових поєдинках, а так чемпіонами не стають. Такий собі аналог лондонського «Арсеналу». Команда Олександра Зінченка теж блискуче розпочала АПЛ, але потім розгубила перевагу над «Манчестер Сіті», почали програвати навіть аутсайдерам типу «Ноттінгем Фореста».
Одна з ключових проблем «Дніпра-1» – їх залежність від лідерів. Якщо заблокувати ударний дует Піхальонок-Довбик, то можна зупинити і всю команду. Власне, ті з команд, тренери яких готувались до ігор із дніпрянами й аналізувати їх гру, так і робили. Давали установку на шлагбаум для Довбика і Піхальонка.
На жаль, але немає в «Дніпра-1» гідної заміни ні Артему, ні Олександру.
«В бронзових медалях «Зорі» величезна заслуга київського «Динамо»
– Та ж «Зоря» 13 з 15 матчів навесні виграла. Нічого собі результат, так? Команда Патріка ван Леувена до останнього претендувала на другу сходинку.
Назарій Русин, Сергій Булеца, Володимир Бражко, Едуардо Герреро, Ігор Кірюханцев – ударний кулак «Зорі». Одразу п’ять виконавців, рахуйте половина команди. Не два гравці, а п’ять. Вилетить один-два виконавці, можна замінити. Тобто, в команді немає одного незамінного гравця, навколо якого будується вся гра.
Як би це не звучало, але в бронзових медалях «Зорі» величезна заслуга київського «Динамо».
Прикро за «Олександрію», яка в підсумку лишилася без єврокубків, але тут справа в тому, що непосильна ноша впала на плечі Руслана Ротаня. Перевантажили його. Він молодий ще спеціаліст, а тут і клуб, і молодіжка, і національна збірна.
11 нічиїх у другій половині УПЛ. Одинадцять! Не виходять з такими показниками до Європи. Краще пару раз було програти, пару виграти. Арифметика проста.
Наостанок скажу, що нова система розіграшу УПЛ, коли дві останні команди одразу вилітають до Першої ліги, а ще дві грають перехідні ігри, дуже вдала. Інтрига тримається до кінця. Це важливо.
Дуже добре, що чемпіонат 2022/2023 років відбувся і був дограний до кінця. Попри війну, обстріли, потребу переховуватися інколи в бомбосховищах, футбол в Украні не помер. Велика вдячність за це ЗСУ!
Віктор Ухов для SportNews
