Президент київського «Динамо» Ігор Суркіс розповів про події перших днів війни:

О 5-й ранку мені зателефонував капітан «Динамо» Сергій Сидорчук: «Ігоре Михайловичу, яке ваше бачення подальшої ситуації? Я живу біля Жулян, тут іде бомбардування».

У мене будинок за містом, але були такі вибухи, що аж скло тремтіло. Усі наші футболісти виявилися професіоналами, і ніхто з них не поїхав у невідомому напрямку. Цього ж дня вся команда із сім’ями зібралася на базі «Динамо». Насамперед ми запаслися дитячим харчуванням, бо з нами було дуже багато дітей.

Першу ніч футболісти спали у підвалі на базі просто на картонках. Потім я сказав їм перенести з номерів матраци, ковдри, подушки, масажні столи, щоби створити дітям хоч якийсь комфорт. З нами був батько Віті Циганкова, який підтримував бойовий дух команди.

Першої ночі мені зателефонував у сльозах Ярмоленко. Він за день до того відправив в Україну на консультацію до лікаря свою дружину з дитиною. Андрій мені сказав: «Ігоре Михайловичу, допоможіть врятувати мою сім’ю». Ми одразу ж виділили його дружині та синові кімнату на базі. Насамперед, ми думали, як вивезти сім’ї футболістів. На базі було створено координаційний штаб.