Центральний блокувальник варшавського «Проекта» та капітан збірної України Юрій Семенюк розповів польським ЗМІ про своє життя в Польщі.

АКТУАЛЬНО: Гравець клубу АПЛ потрапив у серйозну ДТП

– Василь Тупчій розповідав про неприємності, з якими зіткнувся з боку поляків через свою національність. Ти також стикався з тим, про що він розповідав?

– Ні. Попереду мій п’ятий рік гри у Варшаві, і після чотирьох попередніх можу сказати, що живу в місці, де люди з мого оточення створюють для мене відчуття, ніби я є членом великої спортивної родини. Мій син два роки ходив до дитячого садка, а тепер пішов до школи. У нього також усе добре, він має багато друзів із Польщі.

– Тобто всілякі неприємності вас оминули?

– Я не стикався з тим, щоб хтось прямо в обличчя сказав мені, наприклад, що ненавидить мене, бо я українець. Але хто б це мав зробити? (вказує на свою статуру) Тож за ці 4 роки нічого подібного не траплялося. Були певні ситуації із сином у дитячому садку, але й тільки.

– Їх швидко припинили?

– Так. Я саме був на виїзді, дружина всім займалася, і поки що повторення цього не було. Щоправда, я чув історії від друзів, яким подряпали автомобіль або розбили в ньому скло. Подрузі моєї дружини, яка давно живе в Польщі й дуже добре розмовляє польською, подряпали двері квартири. Або кричали: «Повертайся в Україну!» чи щось подібне.

З одного боку, я трохи розумію поляків, адже справді зараз у вашій країні багато українців. Але з іншого боку, запитайте українця, чи хотів він приїхати? Якби не було війни, усі спокійно залишилися б у своїх домівках. Ну, майже всі.

Думаю, якщо запитати, чи переїхали б вони, якби не було війни, 95 відсотків відповіли б, що ні. Адже Україна – наш дім, наша країна. Там наші родини та близькі.

Я розумію, що поляки дуже допомагають українцям, але також варто подивитися на те, скільки українців відкрили бізнес у Польщі та сплачують податки. Про це можна було б довго говорити, але я хочу звернути увагу ще лише на одну річ.

Якби не Україна та її армія, можливо, росія вже була б у Польщі. І тепер воювали б не українці, а поляки. І можна запитати поляків, щоб вони робили, якби Україна програла цю війну. Можливо, втекли б до Німеччини, Великої Британії, Іспанії – куди завгодно. А там почули б: «Що ти тут робиш? Пі***й до Польщі. Воюй. Чому ти не воюєш?».

Ми робимо все, що можемо. Дехто стверджує, що ми могли б віддати території, окуповані росією, і швидше закінчити цю війну. Але на цьому все не закінчиться. Через пів року чи рік російська армія збере ще дрони та ракети й піде далі.

Крім того, чому ми маємо добровільно віддавати нашу територію? Там живуть наші співвітчизники, наші родини. Ми боремося за нашу незалежність, за нашу країну. Якщо зараз віддамо її частину, то невідомо, що буде далі. Тому такі дії не мають сенсу.

До того ж загинуло безліч людей, багато моїх друзів зникли. росія зруйнувала наші міста, будинки. Усе, що тільки можна. Про це також, на жаль, можна було б довго розповідати.

Семенюк грає за «Проект» з 2022 року. З ним він став переможцем Кубка виклику ЄКВ, срібним та тричі бронзовим призером чемпіонату Польщі.