– Ви були на стадіоні під час матчу зі Словенією, коли в Києві йшов сильний сніг?

– Ну, звісно. Я був на всіх матчах. Тоді заявку оголошували безпосередньо в день гри, коли ми приїжджали на стадіон. Лише тоді дізнавався, чи вийдеш на поле, чи залишишся на трибуні. Звісно, сподівалися на перемогу – хто ж не хоче потрапити на чемпіонат Європи? Сама гра складалася більш-менш нормально. Але цей сніг… Увечері тренувалися – усе було спокійно. А в день матчу, за кілька годин до стартового свистка, раптом повалив сніг.

Це було настільки несподівано, що навіть не виявилося помаранчевих м’ячів. Тому грати було дуже непросто.

– Розкажіть, будь ласка, про той випадок із літаком, який стався зі збірною України в Єревані після матчу з Вірменією. Що тоді відбулося?

– Літак уже був на злітній смузі й почав розганятися, коли раптом пролунав якийсь хлопок чи вибух – словом, почулися незвичні звуки. Паніки не було, ніхто не розумів, що відбувається, але в салоні почався якийсь рух. Літак зупинився, і нас попросили вийти. Нам сказали: «Усе нормально, зараз прибуде інший літак». Ми переночували там, а вже вранці дізналися, що якби літак встиг злетіти, усе могло закінчитися катастрофою.

Було трохи моторошно, якось не по собі. Добре, що тоді ще не було інтернету і всіляких новин, тому ми не знали всіх деталей того, що сталося.