Український біатлоніст прокоментував «срібло» на ЮЧС-2024

Біатлоніст збірної України Віталій Мандзин поділився враженнями від естафетної гонки на юніорському чемпіонаті світу-2024 в Отепяя (Естонія), у якій наша команда здобула срібні нагороди.

– Віталію, вітаю всю команду зі сріблом! Без перебільшення скажу, що цим сріблом команда завдячує вашому виступу на останньому етапі. З якими емоціями та думками ви виходили на дистанцію сьогодні, адже останній етап зазвичай вирішальний, а надто для тих, у кого є шанси на подіум?

– Дякую за привітання! На останній етап виходив з досить приємними та хвилюючими емоціями, розумів, що сьогодні можна буде боротися за медалі. Тому десь всередині і було у мене невеличке хвилювання. Хотілося добре зробити свою роботу, відпрацювати на максимумі. Тож виходив на дистанцію з таким настроєм, щоб викластися на повну і не підвести всю команду.

– Спостерігали за роботою хлопців під час гонки, вболівали, чи абстрагувалися і налаштовувалися на свій етап?

– Звісно, що у ході гонки спостерігаєш за кожним етапом, але більше спостерігав за першим, адже розумів, що якщо Степан його добре відпрацює, і ми не втратимо контакт з лідерами, то далі у нас є шанси боротися за високі позиції. А вже безпосередньо перед своїм етапом я вже розминався, як завжди, налаштовувався на роботу, абстрагувався, збирав свої емоції докупи. Тобто, налаштовувався на відпрацювання свого етапу.

– Ви прийшли на останню стрільбу, бачили, як працював француз? Чи думали, як будете стріляти, яку тактику краще обрати?

– Якщо чесно, то я не бачив, як стріляв француз. Побачив, що йду другим, вже коли виходив на дистанцію, і що француз пішов на штрафне коло. Коли прийшов на останню стрільбу, просто хотів чисто відпрацювати. Чесно скажу, трохи незадоволений своєю стрільбою, можливо, десь психологічний фактор зіграв свою роль. Хотів більш холоднокровно та впевнено стріляти, особливо на стійці. Але, на щастя, все сталося, як сталося, і я радий, що сталося все саме так.

– На фініші ви показували на свій біб, що хотіли цим сказати?

– Так, показував свій біб, бо там були цифри один і один. Хотів показати, що наш стартовий номер з подвійним сенсом, що ми з 11-го місця піднялися на друге, і що ми — команда номер один. Так, це не була перемога, та ми з хлопцями показали результат і дали дуже хороший бій, і можемо пишатися собою сьогодні.

– Після фінішу у вас був надто втомлений вигляд, як себе почували у той момент?

– Відверто скажу, що на останньому колі я хотів спрацювати з усіх сил. Траса сьогодні була дуже складна, і на половині кола вже після підйому у мене вже м’язи відмовлялися працювати. Просто стали кам’яними, було досить складно, та я старався терпіти. Перетинаючи фінішну лінію, я просто хотів відпочити. Сьогодні було максимально складно, скажу чесно.

– Після нагородження емоції трохи вщухли, що наразі відчуваєте, усвідомлюєте, що завоювали перше срібло ЧС у естафеті?

– Скажу відверто, що сьогоднішня медаль була ідеальним закінченням цього чемпіонату, і особисто для мене. Я задоволений своїми виступами тут, тепер зі спокійною душею можна відпочивати і їхати змагатися далі.