Колишній український тенісист Сергій Стаховський розповів про спілкування з російськими та білоруськими тенісистами під час повномасштабного вторгнення.

– В тебе лишився хтось, можливо з боку колишньої дружини, або хтось з росіян, з якими ти підтримуєш зв’язок і яким реально прикро та соромно за те, що відбувається? Можливо, хтось зі спортсменів?

– Зі спортсменів є. Ну. в мене спортивне коло спілкування тільки в тенісі було. Є двоє, з якими я ще більш-менш спілкуюся. Не сказав би, що з 2014 року ми з ними були в конфлікті, але ми розуміли, що це було неправильно, а зараз це прям зовсім.

Можу сказати, що вже під час війни близько спілккувався з Андрієм Рубльовим. Я намагався пояснити йому свою позицію і що він має для мене умовно зробити, щоб я розумів, що він проти цієї війни.

Він не був такої радикальної точки зору, хоча з усіх тенісистів (російських – прим.) найбільше зробив і сказав щодо того, що коїться в Україні.

Наше спілкування обірвалося до «Вімблдону» минулого року. Я йому сказав: «Дивись, для мене – ось так і ось так, я це зрозумію. А інакше – це твоє рішення».

Також спілкувався з Михайлом Южним, тому що я хрещений батько його сина. З 2014 року ми всі питання між собою вирішили, і потім грали в парі, були дуже близькими, а зараз – віддалились, тому що, по перше, я розумію, що йому немає чого мені написати, а мені йому нічого розповісти.

Мене дуже здивували білоруси, тому що в мене було дуже багато знайомих з Білорусі – ми разом тренувалися, ходили на вечері на змаганнях, і жоден з них нічого не написав мені з початку війни. Трохи боляче, якщо чесно.

– Як ти думаєш, чому?

– Я не знаю, чому. Мене не дуже турбує чому. Для мене ці люди не існують, і якщо їх побачу, то ніколи не потисну руку. Мені немає про що з ними говорити. Я дуже сподіваюся, що вони не з’являться в Україні, тому що мені доведеться їх вбити, – сказав Стаховський.