Вчора київське «Динамо» здобуло вже третю перемогу поспіль під керівництвом Олександра Шовковського.

Поки «біло-сині» показують стовідсотковий результат після того, як Мірча Луческу тимчасово (?) відійшов від справ у клубі і переніс операцію на кульшовому суглобі. Шовковський привів «Динамо» до перемог над «Металістом» (3:1), «Ворсклою» (2:1) та «Кривбасом» (1:0). Так, з одного боку, в суперниках не було жодного клубу з першої п’ятірки чемпіонату, але ж ми пам’ятаємо, як навесні «Динамо» без шансів «скрутилося» тому ж «Інгульцю», тому за три перемоги поспіль столичний гранд можна сміливо хвалити і байдуже, хто там був у нього в суперниках. Мінус у тому, що ці три перемоги поспіль не дали «Динамо» майже нічого в турнірній таблиці. Так, вдалося ще більше відірватися від «Олександрії», але нічийний синдром команди Ротаня й так не давав їй замахуватися на місце вище п’ятого. Так, на два очки скоротили відставання від «Шахтаря», але воно все одно залишається надто великим.

Найбільше досягнення «Динамо» під керівництвом Шовковського лежить у ментальній та психологічній площині, пише Sportanalytic. Команда все ще не демонструє якісний футбол і навряд чи взагалі здатна це робити найближчим часом, зважаючи на підбір виконавців. Зате СаШо зумів прищепити гравцям впевненість у власних силах, котру команда десь розгубила протягом цього сезону з Луческу на чолі. «Динамо» грає дуже важко і натужно, але до футболістів, а разом з ними і до вболівальників, повертається впевненість у неминучості перемоги. Хай на зубах, хай некрасиво, хай інколи не дуже заслужено, але «біло-сині» знову стабільно набирають очки. Звісно, «Динамо» ще дуже далеко до «бульдозера», який вкатує суперників у землю, але паростки цього вже прокльовуються крізь вологий травнений грунт.

І якщо в Шовковського все так само вдаватиметься й далі, тоді виникає логічне запитання про те, що ж робити з Мірчею Луческу. Так, кажуть, що він і далі проводить тактичні заняття «Динамо» і постійно перебуває на зв’язку із своїм заступником, але ж у матчах керує командою саме Шовковський. І нікуди не дінешся від сухої та чіткої статистики, котра видає стовідсотковий результат команди із ним на чолі. Чи варто ламати те, що так добре працює? Може, краще буде перевести Луческу на посаду почесного радника, такого собі патріарха, котрий би отримував зарплатню і виконував більше представницькі функції? Шовковський вже відмовляється відповідати на запитання про власне майбутнє, бо каже, що це вирішить керівництво. Цілком вірно, і чим далі, тим важче йому буде це зробити.