Колишній форвард Динамо Артем Кравець поділився думками про повернення до складу киян, пише sportnews.com.ua.

“Було дуже образливо, адже я почувався, можливо, найкраще у своїй кар’єрі. Я відчував, що готовий рвати й метати. Не відразу, але через два тижні вже відчував це. Потім була товариська гра, я вийшов на 30 хвилин, ми виграли 1:0 у Колоса, я забив гол. Думав, що у наступній грі бодай на заміну вийду, а Луческу мене знову навіть в заявку не бере. Я для чого приїхав?

Моя помилка була в тому, що я дуже емоційно відреагував на це. Повернутися назад в Динамо це було не те що мрія, це крик душі – хотілося! Плюс сім’я тоді в Києві була, діти, дружина. Ми жили окремо і мені хотілося повернутися додому. Я пішов на пониження зарплати, мені взагалі не були цікаві умови – домовилися і домовилися.

Я не те що хотів там постійно грати, незважаючи ні на що. Я хотів, щоб все було чесно. Я люблю, коли все чесно, коли все за правилами. І от я чесно все виконував на 200%, наскільки міг. І на всіх тренуваннях я був одним з найкращих. У мене була впевненість, що я все зможу зробити, можу допомогти, можу грати. І потім, коли я приїжджаю і відчуваю, що готовий рвати й метати, а мене місяць просто в заявку не беруть… Для чого я тут? Я не приїхав просто сидіти.

Мене Коньяспор хотів дуже сильно ще до того, як Динамо на мене вийшло. В мене тоді в Туреччині було багато пропозицій. Я хотів стабільності, плюс тренер Коньяспора мене дуже хотів. Я зв’язався з агентом, він спитав чи хочуть вони мене. Я приїхав через 5 днів, у нас була гра з Бешикташем, в якій я забив два голи й віддав асист. Ось і все підтвердження. Тому мене дуже зачепив момент, мовляв, я був одним з найгірших. Це дуже образило”, – зізнає Кравець в інтерв’ю Вацко Live.