Зінченко розповів, що змусило його плакати декілька місяців

Український захисник лондонського «Арсеналу» Олександр Зінченко в інтерв’ю клубному сайту розповів про свою футбольну кар’єру.

«Я народився в дуже маленькому місті з населенням всього 12 тисяч чоловік (Радомишль Житомирської області, — прим.ред.). Починав свій шлях у футболі з місцевою командою „Карпатія“. Мені тоді було шість чи сім років. А в 11 років я перейшов в іншу академію під назвою „Моноліт Іллічівськ“, яка знаходилася за 550 кілометрів від мого міста та будинку.

Тож свій будинок я залишив уже в 11 років. І перші кілька місяців я плакав у подушку. На самому початку було дуже важко мені, було важко моїй родині. Але мій тренерський штаб там мені дуже допоміг. Мені потрібна була ця підтримка тренерів, коли я в такому віці виявився так далеко від будинку. Ось чому я і зараз кажу, що твоя футбольна команда — це і твоя сім’я.

Пам’ятаю, як один із моїх партнерів по академії при мені розмовляв зі своєю мамою по телефону. Він плакав і говорив: „Мамо, будь ласка, забери мене додому“. Вгадайте, що я зробив після того, як побачив це? Я теж подзвонив мамі! Але вимовив такі слова: „Вибач, я не можу цього зробити“. Цей досвід зробив мене сильнішим. Він дуже допоміг мені, коли я 19-річному віці переїхав до Англії. Все було набагато простіше — саме завдяки тому, що я зробив у 11 років», — сказав Зінченко.