Екстренер Шахтаря опинився в Бразилії

Колишній головний тренер «Шахтаря» Луїш Каштру, який до весни працював із катарським клубом «Аль-Духаїль», розповів історію про те, як його «занесло» до Бразилії, де нині він очолює «Ботафого».

«Що мене привело до Бразилії, так це чаклунство футболу. Ще з часів мого дитинства ми звикли бачити, як бразильська команда виграє чемпіонати світу, гравці залишають Бразилію та грають у всіх чемпіонатах. Також ми мали змогу бачити, як працюють бразильські тренери та звикли до неймовірних емоцій на стадіонах, які створюють фантастичну атмосферу. Це завжди пробуджувало в мені щось особливе, і я хотів попрацювати у Бразилії, у бразильському футболі».

«Як це відбулося? Дивно, бо це сталося через американця. Я думав, що приїду до Бразилії на запрошення бразильця (сміється). Якось увечері, коли я був у Досі, в районі 22:00 мені подзвонили з дуже дивного номера. Людина розмовляла англійською. Я сказав, що «не володію таким рівнем англійської, щоб з вами спілкуватися», він відповів «окей, давай спробуємо поговорити». В результаті наша розмова тривала півтори години. То був Джон Текстор. Я не знав, хто він такий. Він зателефонував, вивчивши всі дані про те, як я працював в академії «Порту», ​​про те, що я нещодавно вигравав титули, брав участь у Лізі чемпіонів, дуже ототожнював себе зі мною та з моїм шляхом. Це мене здивувало. Він не сказав, що представляє «Ботафого», але сказав, що хотів би частіше зі мною розмовляти».

«Після цього мені надійшло запрошення приїхати до «Ботафого», у нас почалися дуже цікаві розмови. Я поділився цим зі своєю технічною командою, яка сказала: «Ботафого» – наше обличчя». Я відповів: «Я краще боротимуся за титули, ніж перебудовуватиму команду. Це величезний ризик. Люди чекають на результати, а ми можемо їх не дати». Створюючи академію, трансверсальну філософію, працюючи з молодими гравцями, організовуючи футбол знизу нагору, я сказав: «Я не думаю, що нам є де тренуватися» (сміється). Це виклик, щоб побудувати все. Вони сказали, що поряд зі стадіоном Нілтона Сантоса є поле, але вони мене трохи обдурили (сміється). Яке поле? Я звик до цього за останні роки у «Шахтарі». Там було поле з фантастичною травою, у Досі теж стадіони, на яких можна грати дві гри в один день. Я приїхав сюди, і мені одразу не сподобався тренувальний простір, бо ми йдемо на поле, а повз проїжджали машини, пролітали вертольоти, птахи, я не міг проводити тренування. На стадіоні Нілтона Сантоса ми тренувалися один раз, поле було знищене. Ми знайшли інший стадіон, але він виявився дуже покинутим. На ньому була спільна роздягальня, де ми працювали близько трьох тижнів. Це допомогло мені відчути емоції гравців. Сьогодні у нас гарна роздягальня, добрі умови. Часто люди думають, що для того, щоби щось будувати, спершу потрібні результати, але я вважаю, що для початку потрібно побудувати щось, щоб потім прийшли результати», – розповів Каштру.

Під керівництвом 61-річного Каштру «Ботафого» нині посідає 10-те місце в бразильській Серії А, участь у якій бере 20 команд.