Пішов із життя ексгравець національної збірної

Колишній півзахисник Лідс Юнайтед і національної збірної Уельсу Террі Йорат помер у віці 75 років після нетривалої хвороби.

Про це повідомляє BBC.

Йорат був знаковою фігурою британського футболу 1970-х років. У складі Лідса він провів 199 матчів, ставши чемпіоном першого англійського дивізіону в 1974 році. Також разом із командою валлійський футболіст доходив до фіналів Кубка європейських чемпіонів та Кубка володарів кубків.

За збірну Уельсу Йорат зіграв 59 матчів, у 42 з яких виводив команду на поле з капітанською пов’язкою. Згодом він очолив національну команду як головний тренер. Під його керівництвом валлійці здобули історичні перемоги над Бразилією та Італією, але драматично зупинилися за крок до виходу на ЧС-1994, поступившись у вирішальному матчі Румунії (1:2).

Террі Йорат був батьком відомої спортивної ведучої BBC Габбі Логан. У середу ввечері вона була змушена терміново залишити ефір програми Match of the Day через погіршення стану батька.

Життя футболіста було позначене трагедією: у 1992 році його 15-річний син Деніел раптово помер від серцевого нападу просто під час гри у футбол із батьком на подвір’ї.

Також Йорат був свідком однієї з найстрашніших катастроф в історії англійського футболу – пожежі на стадіоні “Валлі-Парейд” в 1985 році, в результаті якої загинули 56 уболівальників і 270 отримали поранення.

Крім Габбі та Деніела, у Йората було ще двоє дітей – Луїза та Джордан.

“Для більшості він був шанованим футбольним героєм, але для нас він був татом – тихим, добрим і лагідним чоловіком. Наші серця розбиті, але нас втішає думка, що він знову зустрінеться з нашим братом Даніелем”, – передає BBC слова Луїзи та Джордана.

Також про смерть Террі висловив свої співчуття родині загиблого теперішній тренер Лідса Даніель Фарке.

“Так, звичайно, це дуже сумна новина, і, звичайно, в цей момент всі наші думки й молитви з його близькими та родиною. Це дуже сумна новина для нас, тому що він також був справжньою легендою клубу, і завжди сумно чути про таке”.”Але це частина життя. І одне можна сказати напевно: його ніколи не забудуть, він частина нашої сім’ї Лідс Юнайтед, його спадщина буде жити вічно”.