“Іноді люди не сплять усю ніч. Ми змушені починати з того, щоб дізнаватися про останні новини: де були бомбардування, хто там живе, які обставини.

Під час підготовки до одного з наших матчів будинок одного з наших гравців розбомбили, але, дякувати Богу, всі вижили. Це речі, з якими ми стикаємося щодня.

Ця війна не оминула жодного гравця. Вона проникла у кожну сім’ю, у кожну домівку.

Не можна сказати, що війна сама по собі служить “мотивацією”, але кожен гравець хоче зробити щось для свого народу і знає, що українці стають хоч на мить щасливішими, коли збірна перемагає. Це велика відповідальність”, – сказав Шевченко.