Тема атестації футбольних клубів на новий сезон стала однією з найбільш обговорюваних в українському футболі в останні тижні. Одним із наріжних каменів у темі атестації є наявність у клубів УПЛ команд U-19 та жіночих команд.

Нерідко застосовується практика, коли клуби нашвидкоруч формують юнацьку команду або виставляють під своєю емблемою інший колектив. Також часто клуби співпрацюють з уже існуючими жіночими командами на договірній основі.

Напередодні генеральний секретар УАФ Ігор Грищенко, технічий директор УАФ Ігор Дедишин та керівник відділу атестації клубів УАФ Сергій Єльшов розкрили позицію Асоціації з цього питання.

“Ми зараз працюємо над таким поняттям, як стратегія реформ у системі проведення змагань. Це довгострокова стратегія. Ми до всіх цих нововведень, новацій повинні прийти дуже плавно. Тобто, цей процес має бути гармонійним.

Ми не хочемо зараз виставляти клубам завідомо невиконувані умови. Ми хочемо, щоб ми спільно з клубами прийшли і обрали той правильний вектор, і щоб у часовому вимірі ці критерії також були б виконувані.

Ми вже маємо глибоку дискусію всередині УАФ, і потім хочемо ці наші напрацювання винести на розгляд клубів. Ми спільно з клубами [хочемо] вірити в те, що ці зміни можливі, що вони виконувані, і що вони справді призведуть до підвищення рівня кожного клубу та рівня чемпіонату загалом.

В будь-якому разі всі ідеї, які будуть тут генеруватися, будуть предметом широкого обговорення і дискусії. В результаті ми прийдемо до конкретних законодавчих ініціатив, які ми будемо прописувати в регламент.

Скажу відверто, для нас важливіше, щоб клуб мав умовно кажучи чотири команди в структурі, які гратимуть в ДЮФЛ, а не команду U-19. Це набагато глибша реформа і усвідомлення того, що ми керуємося довгостроковою стратегією.

В будь-якому разі за певний час вони прийдуть до того, що їм буде потрібна ця команда, і вони самі це усвідомлять, і самі приймуть рішення. Не ми їх зобов’яжемо регламентом.

Те саме стосується жіночих команд. Ми теж хочемо, щоб у структурі клубу були або змішані групи дівчаток і хлопчиків, або дві групи дівчаток. Це дасть нам більший ефект на довгострокову перспективу, ніж ситуативно виконувати вимоги регламенту не думаючи про розвиток. Тобто, в нас такий підхід”, – сказав Дедишин.

“Це виходило в ЗМІ, це обговорювалося з клубами на останній зустрічі, яка дуже довго тривала – це питання того, щоб ми шукали комплексний підхід до реформування змагань U-19 та жіночих змагань.

Розуміємо на сьогодні, що більше існували на папері ці вимоги, й клуби шукали можливості “для галочки” зробити участь цих команд, але насправді про якийсь розвиток говорити важко, якщо проаналізувати рахунки, з якими відбувалися матчі U-19, і якщо дивитися, що більшість клубів відійшли від того, щоб мати власну жіночу команду, і підписують договір про співпрацю. А насправді ніякого розвитку немає.

Тому зараз готується комплекс заходів. Стосовно U-19, наша задача – зробити не “для галочки” представництво команд, а зробити фундамент. Нехай вони формують знизу якісь групи для участі в ДЮФЛ і так далі, щоб у нас був фундамент. А коли воно розростеться і буде нормальний ландшафт, то тоді вже можна ставити якісь ставити вимоги стосовно представництва в змаганнях. Для початку нам треба побудувати фундамент – раніше воно будувалося зверху донизу, а воно так не працює, воно валиться”, – доповнив Грищенко.

“Якщо ми повертаємося до вимог атестації, то в нас є такий критерій, як спортивний. Саме цей критерії передбачає, що кожний клуб повинен утримувати дитячо-юнацький заклад. Він може бути або структурним підрозділом клубу, або клуб співпрацює на договірних засадах із відповідним дитячо-юнацьким спортивним закладом.

Дитячо-юнацькі команди є на рівні Другої ліги, Першої ліги, і вони поступово збільшуються на рівні клубів УПЛ. Дійсно, регламент передбачає таку норму, і клуби Другої ліги її виконують.

Там не дуже високі вимоги до клубів Другої ліги – достатньо мати дві вікові групи, які будуть учасниками змагань або регіонального рівня (наприклад, чемпіонат Києва, чемпіонат Київської області або будь-якої іншої області, де базується клуб), або всеукраїнського рівня (чемпіонат ДЮФЛ).

У клубів Першої ліги збільшується кількість вікових групи – це вже три вікові групи. Але обов’язкова вимога – це участь у змаганнях всеукраїнського рівня. Якщо ми доходимо до рівня УПЛ – це обов’язкова наявність у клубу чотирьох вікових груп всеукраїнського рівня. Неважливо, яка саме це ліга ДЮФЛ, але обов’язково повинні бути чотири вікові групи.

Стосовно жіночого футболу, так, є певна специфіка у взаємостосунках, тому що є попит і пропозиція. На сьогодні чоловічих клубів більше, ніж жіночих. Є 16 клубів УПЛ і 11 клубів Вищої ліги серед жінок – яким чином виконувати цю регламентну норму атестації, хто з ким повинен домовлятися, яким чином підписувати угоди про співпрацю?

Але тим не менше, клуби УПЛ мали шість або сім клубів Вищої ліги у своїй структурі. В цьому плані теж була підтримка клубів для розвитку жіночого футболу”, – заявив Єльшов.

Антон Греськів для Sportnews.com.ua