Бєлова розповіла про стан справ у збірній України перед стартами у Гохфільцені

Перед стартом другого етапу Кубка світу з біатлону-2024/25 в австрійському Гохфільцені тренерка чоловічої збірної України Надія Бєлова розповіла про стан команди, плани та настрій перед гонками.

— Перед другим етапом Кубку світу вболівальників цікавить ваша думка щодо підсумків роботи чоловічої збірної у Контіолахті.

— Якщо оцінювати за балами, мабуть, з десяти, я б оцінила роботу команди на дев’ять. Адже завжди може бути краще. Гарний виступ команди для мене, як для тренера, не став сенсацією, тому що я кожен день бачу хлопців і розумію, що вони можуть гарно і чисто стріляти. Та змагання є змагання, і тут вже треба було дивитись, як вони витримають психологічно. На щастя, ми витримали, хоча не все виходило саме так, як би хотілося, але в цілому я дуже задоволена своїми хлопцями, зростання є і велике. А головне, що мені потрібно, щоб вони повірили в себе, в те, що у змозі змагатися тут із найсильнішими і бути серед лідерів.

— Щодо психології. Так, у команді є досвідчені спортсмени, але ви дали змогу виступити Віталію Мандзину, у якого практично немає досвіду змагань на Кубку світу, серед дорослих атлетів, топів. Як ви готували саме цього спортсмена до першого повноцінного сезону на найвищому рівні?

— Якщо говорити про Віталія, то зауважу, що по даті народження він юніор, а за мисленням, за діями своїми, вчинками, за відношенням до всього: тренувань, відпочинку, харчуванню — ні. Якщо б не знала, скільки йому років, то думала б, що він у збірній вже років зо десять, і вже досвід у нього великий. Він дуже відповідальний хлопець. Перед тренуваннями завжди зібраний, зосереджений, сконцентрований на роботі. Ви ж розумієте, що у нас не завжди все вирішують тренування. Багато значать і особисті відношення тренера і спортсмена. Якщо тренер знаходить контакт, вірні слова, сказані вчасно або навпаки промовчить у необхідний час — це багато значить. Тренер повинен відчувати спортсмена, бути з ним на одній хвилі. Необхідно враховувати навіть тон того, що ти говориш спортсменові. І спортсмен також повинен мене розуміти, суть того, що я вимагаю, що планую.

Щось більш детально пояснюєш, щось – ні, але я очікую розуміння, адже ми навчаємося все життя, не важливо — олімпійський чемпіон ти чи юніор. Кожне тренування нам щось дає. Чогось учора не було, а сьогодні з’явилось, і мені, як тренеру, потрібно все помічати, відзначати і вчасно сказати. От, до речі, саме Віталік добре реагує на слова, дякую йому. Коли є контакт із спортсменом, все виходить. Ну, звичайно ж плюс його здібності та бажання бути лідером, він дуже мотивований. Віталій не бажає витрачати час, працює на результат в спорті, ще він навчається в університеті, багато займається самоосвітою. Він мріє стати спортсменом найвищого класу.

Звісно, багато спортсменів хочуть показувати гарні результати, та не завжди все виходить, тому тут потрібно розуміти тренування, все гарно та сумлінно виконувати технічно, психологічно. От ми, тренери, встали на стрільбищі під час тренування, і я ж не бачу, що спортсмен робить на трасі. Я поставила завдання, розповіла, що сьогодні вимагаю, роз’яснила завдання кожному з них, а далі наступає відповідальність спортсмена, наскільки він відповідальний. Якщо я поставила завдання бігати, скажімо, у третій зоні, то у п’яту він не може заходити. Це простий приклад, щоб було зрозуміло про що я. І у цьому сенсі всі мої хлопці дуже відповідальні. Я дуже шкодую, що до Олімпійських ігор так мало часу: цей сезон, а у наступному вже Ігри. Звичайно ж, що роботи дуже багато, як функціонально піднімати рівень, так і психологічно, щоб вони не боялися змагатися з кращими. Наші хлопці такі ж кращі, як і всі інші — ті ж німці, французи…, ми можемо з ними боротися.

— Дмитро Підручний до цього сезону тренувався окремо. Як ви оцінюєте оцей тонкий момент возз’єднання команди, адже міжсезоння вони провели окремо один від одного?

— Хлопці в команді в дуже гарних відносинах, я навіть не відчула той момент, коли Дмитро влився у збірну. Вчора його не було, а сьогодні – тут, ніби й завжди був з командою.

— Ви підтримували зв’язок у міжсезоння?

— У нього є свій тренер, я стараюсь коректно ставитися до цього. Але звісно ж, ми були на зв’язку, я повинна знати, як він себе почуває, є багато моментів й з документами. Він знає, що все, що від мене залежить, у разі необхідності, я для нього зроблю. Головне, щоб йому було комфортно.

— Чи плануєте робити до кінця року якісь ротації між КС та Кубком IBU?

— Поки ні. По-перше, там хлопці якось особливо не проявили себе. Так, результати були інколи непогані у Лесюка, Насика, Ткаленка, та якогось прориву не було. Тож нехай там спокійно поки що виступають, бігають далі.

— Кілька слів щодо планів на Степана Кінаша.

— Так, це дуже гарний спортсмен, дуже мотивований. Після операції він тільки-но почав тренуватися, наразі знаходиться у Обертілліасі. Якщо із відновленням буде все гаразд, то буде стартувати на наступному Кубку IBU. Тільки-но вчора з ним спілкувалась, Степан виконує весь план, який для нього прописав Роман Прима, тренується, готується до стартів.

— Зазвичай Гохфільцен до нас прихильний, ми часто тут виступали досить добре. Чи ставите конкретні цілі на цей етап перед хлопцями?

— Ні, конкретні цілі не ставлю, нам зараз треба набрати стартів, виявляти помилки та виправляти їх. Вже йде підготовка до Чемпіонату світу. Хлопці наразі всі почуваються добре, дай, Боже, нам удачі!