Українська легкоатлетка Анна Рижикова прокоментувала 5-те місце на Олімпіаді в Токіо в бігу на 400 м з бар’єрами.

“У Ріо я не доїхала, бо отримала травму перед початком відбору, – пригадала Рижикова. – Тут склалося, я виклалася на всі відсотки, боролася. Не можу сказати, що десь себе пошкодувала чи допустила помилки”.

“Це дуже високий результат і висока конкуренція, – запевнила легкоатлетка. – Розумію, що немає медалі, і завтра про мене забудуть. Але 5-те місце – це круто і важливий результат для мене. Хотілося ще трохи покращити національний і свій особистий рекорд. Але це вже такі секунди, коли ти не можеш їх показувати щоразу. Цей результат теж дуже високий, щоб всі розуміли. Олімпійські ігри – зовсім інші змагання, психологічний тиск тут, я себе не заспокоюю, такі у нас важкі умови, бігати дуже рано”.

“Навіть на разминці повторювали, що спекотний день, заходьте в тінь, охолоджуйтеся. Зробила все, що змогла, – додала Рижикова. – Знаю, що дівчата-американки на іншому рівні біжать, у них висока конкуренція між собою. Чекала, що буде світовий рекорд. Уже після забігу побачила результат”.

“Бронза європейки? Соромно за свою країну, але коли ми виїжджаємо на старти, за мною стоїть тренер і сім’я, то на них працює ціла команда, – пояснила українка. – Фемке Бол – дуже сильна, і як людина дуже хороша, вона тренується і працює. Але коли я сама собі шукаю все, кошти, відновлення, роблю все з тренерами і людьми, яких сама знайшла”.

“А вони над цим не замислюються, на них працюють інститути, це науковий підхід. Це може пояснити нинішнє місце. Нікого не звинувачую, але правда життя така. Не скажу, що я слабка психологічно, але відновлювалася весь час, щоб виспатися і відновити м’язи. Розмовляла з чоловіком, він мене підтримує. Батьки дуже переживають за мене, зателефоную їм. Париж-2024? Поговоримо вже після цього сезону”, – сказала Рижикова.